Як знімати за допомогою дрона в горах

Усвідомлена творча зйомка з дрона в горах

1. Автор повітряної зйомки — Творець чи просто той, хто натискає кнопку? Роль автора у візуальному мистецтві.
2. Ефект новизни. Чи є в зйомки з квадрокоптера інші переваги?
3. Перспективна і планова зйомка. Магія незвичного ракурсу. Зйомка з балкона або «Де мої ноги?!».
4. Висота під час зйомки дроном. Чи завжди «вище» означає «краще»?
5. Чому кадри з квадрокоптера такі схожі між собою?
6. Чи потрібен кадру смисловий центр? Найдорожче фото у світі. Візуальне різноманіття кадру.
7. Секретна зброя. Хвилясті лінії — заявка на успіх!
8. Роль погоди. Риба добре клює тоді, коли рибалці погано.
9. Як тепер усе це застосувати? Готовий сценарій шедевра.
10. Практичні поради.

Зйомка за допомогою дронів, зокрема в горах, — відносно новий жанр. По суті, це різновид пейзажної фотографії. Художня аерофотозйомка почала входити в масовий вжиток лише після 2013 року, коли компанія DJI почала випускати доступні квадрокоптери Phantom. До цього аерозйомкою займалися лише поодинокі ентузіасти, які самі створювали літаючі камери.

Усе, що далі написано в цій статті, в рівній мірі стосується як фото-, так і відеозйомки з дрона. Часте вживання термінології фотографії обумовлене зручністю ілюстрації саме за допомогою знімків. Я не розглядатиму тут усі класичні закони композиції. Вважаю, що з правилом третин, важливістю ритму та загальної гармонії ви вже знайомі. У цій статті ми розглянемо лише ті правила, які найбільше працюють саме для гірських пейзажів.

Перш ніж перейти до конкретних прийомів повітряної зйомки з дрона в горах, давайте розберемося, в чому полягає наша роль як Авторів зображень. Коли художник малює картину, ми розуміємо, що актом мистецтва є змішування та нанесення фарб на полотно в певному порядку, формуючи зображення. У скульптора — це процес ліплення або вирізання форми (усунення зайвого).

А що ж є актом мистецтва у фотографії або відеозйомці, в тому числі з дрона? Сьогодні цифрова камера в автоматичному режимі дозволяє людині взагалі не втручатися в технічний процес створення зображення. То в чому ж тоді його роль як творця?

Роль Автора — у здатності знаходити, обирати або створювати фрагмент реальності, що найкраще відображає його творчу ідею, і момент, коли ця ідея максимально розкривається. Саме вміння свідомо обирати, відрізняти прекрасне від посереднього, відрізняє хорошого фотографа від того, хто інтуїтивно тисне на кнопку.

Гарна новина полягає в тому, що ці навички можна розвинути. Перше, що для цього потрібно — навчитися бачити сильні й слабкі сторони готових зображень. Аналіз робіт інших авторів допомагає навчитися оцінювати кадр, зрозуміти, що саме ми шукатимемо в природі для створення власних знімків. Щоб зрозуміти, чому той чи інший кадр подобається або не викликає інтересу, нам стануть у пригоді знання з нейроестетики. Це відносно нова наука, яка вивчає фізіологію естетичного сприйняття. У цій статті ми розглянемо сильні та слабкі сторони деяких фотографій, щоб на їх прикладі ви змогли навчитися аналізувати власні та чужі знімки.

Інтерес і бажання затримати погляд на зображенні виникає в людини тоді, коли в полі її зору з’являються нові, незнайомі об’єкти, або вже знайомі, але організовані по-новому — зовнішньо чи внутрішньо — і тому викликають сильні емоційні реакції. Скільки людей бачили таку грозу в горах? Думаю, цей кадр точно викликав у вас інтерес і бажання натиснути, щоб роздивитися його у великому розмірі.

На початку «нульових», ще до появи масових дронів, коли навіть саме слово «дрон» майже не вживалося, почали з’являтися перші художні фото з висоти. Повітряні знімки викликали цікавість і подив у глядачів просто тому, що раніше такого ніхто не бачив — захоплювала унікальність кадрів. Художні якості повітряних фотографій тоді ще не були важливими. Після початку масового продажу дронів DJI, кількість знімків із квадрокоптерів стрімко зросла, а після появи у 2014 році стабілізованих підвісів для камер, почалася й повітряна відеозйомка. Зараз просто кадрами з висоти здивувати вже не вдасться — Instagram, Facebook та інші цифрові платформи стрімко наповнюються фото та відео з дронів. Ефект новизни зійшов нанівець, і тепер від повітряного кіно та фотографії очікують високої художньої якості нарівні з іншими жанрами. Настав час аналізувати сильні й слабкі сторони художньої аерозйомки.

Хоча зйомка з дронів перестала бути дивиною, кадрів із висоти все одно незрівнянно менше, ніж традиційних пейзажів. Головною відмінністю повітряної зйомки досі залишається її спосіб — камера піднята над землею, і глядач бачить світ, відмінний від свого повсякденного досвіду. Розуміння ракурсів і вміння використовувати їх сильні сторони в повітряній зйомці одразу дає вашій творчості сильний поштовх.

У повітряній зйомці з дрона можна виділити два ракурси:
1. Перспективний вид — коли камера дивиться під кутом до горизонту
2. Плановий вид — коли камера дивиться вертикально вниз

Погляньте на фото нижче. Перший знімок у перспективному ракурсі показує нічим не примітний гірський пейзаж, знятий дроном серед дня, з пласким, нудним світлом. Око не за що зачепитися, розглядати зображення нецікаво. Другий знімок — те саме місце, але зняте вертикально вниз, у плановому ракурсі. У кадру з’явився контраст, певна інтрига, він став цікавішим і хочеться його розглядати!

А ще, знімки, зроблені в плановому ракурсі, можна повертати як вам заманеться. Часто це додає їм виразності! Який із варіантів вам подобається більше?

Для мешканців рівнин, вигляд з висоти понад 30–50 метрів уже здається незвичним і привертає увагу, навіть якщо це перспективний ракурс, схожий на вигляд з балкона. А що вже казати про знімки, зроблені вертикально вниз — такі кадри виглядають ще більш нетипово. Ми дивимося вниз і не бачимо ніг і жодної опори під собою. Багато людей прожили все життя, так і не побачивши землю з такого ракурсу. Таким чином, якщо ви знімаєте на рівнині, то для глядачів перспективні й планові кадри навіть з невеликої висоти все ще міститимуть певну магію новизни. Але якщо ви працюєте в горах, то відрізнити перспективний кадр із дрона від кадру зі схилу практично неможливо. У горах перспективні кадри, зняті з квадрокоптера, самі по собі не викличуть особливого зацікавлення. Як би високо ви не піднімали дрон, все одно здаватиметься, що знімок зроблено з сусідньої гори. Водночас плановий ракурс у горах буде значно цікавішим, ніж на рівнині, адже об’єкти в кадрі розташовані на різній відстані від дрона, створюючи додатковий ефект глибини простору.

Може здатися, що чим вище ви піднімете камеру на дроні, тим кращими будуть кадри. І це дійсно так — але лише до певної межі. Якщо проаналізувати висоту зйомки як міру емоційного впливу на глядача, виявиться, що Wow-ефект стрімко зростає приблизно до висоти 100–150 метрів. Далі, зі збільшенням висоти, емоційний ефект починає згасати! У чому ж справа? Справа в тому, що глядач емоційно залучається тим сильніше, чим більше впізнає знайомих з повсякденного життя об’єктів, показаних у незвичному вигляді. Це впізнавання відбувається на знімках, зроблених з невеликої висоти. Глядач із задоволенням розгадує розкидані по зображенню загадки, впізнаючи у химерних геометричних формах знайомі предмети. «Ого! Що це за круглий блискучий об’єкт? Та це ж наш фонтан і лавочки навколо!». Такі маленькі відкриття приносять багато радості, схожої на радість від творчості, й ми готові довго розглядати такі кадри. Але коли дрон піднімається вище — на 300–500 метрів — знайомий повсякденний світ зникає, і замість близьких нам об’єктів ми бачимо великі утворення — групи будівель, дороги, поля. На емоційному рівні ми не маємо зв’язку з такими об’єктами, і сприймаємо зображення як абстрактну картинку — мапу місцевості, що не чіпляє глядача.

Можливо, ви вже помічали, що більшість кадрів з дронів наче зняті однією людиною? Це відбувається тому, що повітряні фотографи та оператори найчастіше користуються стандартним обладнанням компанії DJI з дуже схожими параметрами камер. Для наземного фотографа чи кінематографіста використання змінної оптики з різною фокусною відстанню — головний інструмент передачі перспективи. Довгофокусні об’єктиви, працюючи як бінокль, стискають перспективу, дозволяють вирізати невелику частину простору, акцентуючи увагу на головному. Об’єктиви з «нормальним» фокусом передають перспективу так, як її бачить людське око, і також допомагають прибрати зайві деталі з кадру. Ширококутні лінзи, навпаки, розсовують простір і захоплюють усе, що потрапляє в поле зору камери, незалежно від його значущості. Саме такою оптикою зазвичай оснащені камери аматорських дронів. У результаті всі автори аерозйомки отримують дуже схожі зображення. Виходом із ситуації може бути придбання дорожчої професійної техніки, яка дозволяє використовувати змінні об’єктиви, зокрема й довгофокусні.

Пейзажні фотографії можна розділити на ті, де присутній смисловий або емоційний центр, і ті, де його важко виокремити. Погляд блукає зображенням, де начебто все гарно, але ця «краса» рівномірно розмазана по всій картинці. Незважаючи на те, що найдорожча у світі пейзажна фотографія (Гурскі, «Рейн II») належить до другої категорії, нам зазвичай більше до вподоби зображення, в яких є чіткий смисловий або емоційний центр.

Наявність смислового центру має велике значення для відеозйомки з дрона. Спостерігати, як дрон довго, високо й неквапливо летить над одноманітним зеленим килимом джунглів, сніжним схилом, безкінечним пляжем (потрібне підкреслити), зовсім не цікаво. Важлива характеристика пейзажної зйомки — це візуальне різноманіття. У вдалому кадрі мають бути присутні об’єкти, що відрізняються за кольором, контрастом або формою. Водночас погляд глядача не слід перевантажувати чи «заплутувати». Дайте йому змогу зрозуміти, що саме спонукало вас зробити той чи інший кадр — і глядач віддячить вам своєю увагою!

Розгляньмо ще кілька фотографій із гірськими пейзажами. Оберіть ті, що вам найбільше сподобалися. Швидше за все, це будуть знімки, на яких чітко видно хвилясті лінії, якими, наче рейками, рухається погляд. Фізіологія сприйняття зображень така, що НАМ ЗАВЖДИ приємніше дивитися на зображення з довгими плавними лініями, ніж без них. Серед прямих і хвилястих ліній ми надаємо перевагу саме хвилястим. Знаючи цей секрет, варто свідомо підбирати сюжети, де присутні плавно вигнуті напрямні лінії. В ідеалі, силові лінії мають підводити погляд до сюжетного центру кадру.

Яким чином глядач визначає смислове або емоційне ядро кадру? Найчастіше йому допомагає контраст. Контраст може бути різним — за кольором, формою, розміром, напрямком, фактурою. Контраст дуже важливий, без нього будь-яка робота виглядає пласкою і нудною. Саме на контрасті найчастіше будується ключова ідея знімка. Якщо ви сумніваєтеся у своєму кадрі, є простий спосіб оцінити його на достатність контрасту. Подивіться на зображення в маленькому розмірі, приблизно як поштова марка — якщо малесенька картинка залишається зрозумілою й привабливою, то з контрастом у неї все гаразд.

Розгляньмо ще одну групу гірських пейзажів. Упевнений, вас не залишили байдужими фотографії, де присутні незвичні атмосферні та погодні явища — клубочиться світанковий туман, низькі хмари огортають гірські вершини, спалахують блискавки. Чому це так? Та тому, що в повсякденному житті ми всього цього не бачимо. У таку погоду й у такий час ми зазвичай сидимо вдома або взагалі спимо. Любителі риболовлі кажуть, що риба добре клює тоді, коли рибалці зле. Це повною мірою стосується й роботи фотографів та операторів. Найкращі кадри ловляться за складних погодних умов і в незручний час. Якщо ви хочете отримувати виразні, запам’ятовувані кадри — доведеться вставати до сходу сонця і подбати про взуття для мокрої погоди.

Існує безліч книг і статей, які описують закони та правила композиції. Якщо ви вважаєте, що знання композиції забезпечить вам хороший кадр у будь-який момент, то ви великий оптиміст. Передусім слід розуміти, що правила — це насамперед критерії відбору. (згадуємо про роль Автора у фотографії) Коли ви зі своїм дроном перебуваєте не в тому місці або не в той час, ці правила нічим не допоможуть. Їх просто немає до чого застосувати! Якщо вид перед камерою не дозволяє застосувати до нього композиційні закони, отже він взагалі не придатний для гарного кадру — шукайте інший краєвид! Головна сила законів композиції полягає в тому, що вони спрямовують вашу увагу, дозволяючи відкидати невідповідне, і підказують місце й час, де найбільше шансів зробити чудовий знімок. Коли кажуть, що для ідеального кадру, окрім знань, потрібна ще й праця, то це якраз про пошук місця для зйомки та можливість потрапити туди вчасно — на світанку / заході, перед грозою, під час північного сяйва тощо. Уже потім, аналізуючи свої вдалi кадри, ви знайдете в них і «золоте січення», і силові лінії, і правила третин. Ну, можливо, десь трохи підрізати доведеться).

Ось вам конкретний, робочий алгоритм: знайдіть місце, звідки відкривається вид з природними, плавно вигнутими лініями. Будьте там на світанку, коли найбільша ймовірність побачити шаруваті хмари або ранковий туман. І ось тоді, використовуючи закони композиції, оберіть ракурс і висоту дрона, які найкраще розкриють цей вид. За таких умов ідея кадру буде настільки очевидною, що ви не зможете її не побачити, а достатній контраст і візуальна різноманітність з’являться самі собою.

Підсумуємо коротко. По-перше, закони композиції та прийоми, які ми тут розглянули, дозволяють відсіювати та не знімати завідомо програшні сюжети, а не створити шедевр на порожньому місці. По-друге, вони вказують, де шукати й коли знімати найвигідніші види. Кожен із розглянутих нами прийомів робить свій індивідуальний внесок у загальну цінність зображення. Внесок може бути невеликим, ледь помітним, а може бути настільки потужним, що на ньому буде побудовано всю привабливість кадру. Швидше за все, ви не зможете щоразу знаходити найкращі місця і опинятися там в ідеальний час. Не засмучуйтеся — зазвичай сукупність наявних у кадрі елементів переважує вплив якоїсь однієї деталі.

Щоб знімати в горах гарні кадри з дрона, варто врахувати нескладні рекомендації, наведені нижче.

Творчі рекомендації.

1. Намагайтеся знайти місця, звідки добре видно природні хвилясті або прямі силові лінії. Це можуть бути річки або гірські дороги.
2. Знімайте перед самим сходом сонця та на світанку. Захід також краще, ніж полудень, але атмосферних явищ буде значно менше.
3. Шукайте сюжети з достатньою візуальною різноманітністю.
4. Не бійтеся поганої погоди. Найцікавіші кадри ви знімете саме тоді, коли вам некомфортно.
5. Висота зйомки з дрона має бути співрозмірною з головним елементом зображення — якщо в кадрі є люди, не варто підніматися вище 30–50 метрів.
6. Не забувайте про плановий ракурс — у горах він часто цікавіший, ніж перспективний.
7. Якщо ваш дрон має камеру зі змінною оптикою або трансфокатором — експериментуйте з довгим фокусом. Це одразу вирізнить ваші кадри серед інших.
8. Перед початком запису відео або знімком задайте собі питання: що саме я знімаю?
9. Шукайте кадри із сюжетним ядром. Повторити успіх Андреаса Гурскі набагато складніше, ніж здається.
10. Не знімайте відео з дрона довгими планами, якщо ваша мета — не просто відео для фону під музику.

Технічні рекомендації.

1. Не надто покладайтеся на системи активного захисту дрона від зіткнень. Над снігом вони можуть давати помилки.
2. Для фотографій використовуйте поляризаційний фільтр — він затемнить небо та підвищить загальний контраст зображення.
3. Для відео запасіться ND-фільтрами великої щільності — ND-32 і ND-64. У горах та на снігу світла значно більше, ніж на рівнині.
4. Ніколи не підвищуйте ISO. Навіть при нічній зйомці достатньо 100 або 200 одиниць. (Див. статтю про нічну зйомку)
5. Не бійтеся використовувати довгу витримку. Сучасні дрони дозволяють отримати чіткі кадри навіть при витримці до 10 секунд.
6. Взимку в горах холодно, тривалість польоту дрона в мороз і розрідженому повітрі буде помітно меншою, ніж на рівнині.
7. Перевірте й, за потреби, підзарядіть перед виходом акумулятори дрона, пульта, телефону або планшета. На морозі все швидко розряджається й у невдалий момент.
8. Не відлітайте надто далеко. Шукати дрон після аварійної посадки в горах — задоволення сумнівне.